Наші дослідження: «Права людини в фокусі регіональних ЗМІ»

До Вашої уваги представлені результати першої хвилі (1 та 2 тиждень вересня 2014 року) громадського моніторингу ЗМІ Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей щодо висвітлення теми дотримання/порушення прав людини в т.ч. вимушено переміщених осіб із зони АТО, який був проведений в рамках проекту «Навчання із прав людини для журналістів зі Східної України» за підтримки Генерального консульства Німеччини в Донецьку та «Інституту масової інформації» (м. Київ).

Основною метою моніторингу є оцінка представленості теми дотримання/порушення прав люди, в т.ч. вимушено переміщених осіб із зони АТО (Донецька та Луганська області) та якості журналістських матеріалів.

Для аналізу було відібрані провідні друковані та електроні засоби масової інформація 5-ти областей, які є популярними та мають вплив на формування громадської думки в своїх громадах. В рамках першої хвилі були оцінені 15 друкованих, в т.ч. загально національних (окрім Луганської області[1]) та 24 он-лайн ЗМІ.

Для оцінки матеріалів були в використані методи статистичного аналізу, кількісного та якісного контент-аналізу та методологія проведення моніторингу матеріалів друкованих ЗМІ на предмет порушення журналістських стандартів, яка розроблена Інститутом Масової Інформації (Детальніше про методологію можна дізнатись тут).

Для оцінки відбиралися матеріали, які в своєму контенті мали інформацію щодо, дотримання або порушення:

  • базових прав людини (право на життя, особисту свободу, свободу слова і переконань,
  • свободу пересування, недоторканість особи тощо);
  • політичних прав (право обирати владу та бути обраним, право контролю за представницькими органами влади тощо);
  • соціальних та економічних прав (права на працю, достатній життєвий рівень, соціальний захист, право на ведення власного бізнесу тощо);
  • культурних та релігійних прав (право на мову, право на національну культуру, право віросповідання тощо);

Також оцінювались матеріали, які висвітлюють дотримання прав людини у агітації, в т.ч. передвиборчій, політиків та політичних сил у своїй повсякденній діяльності та напередодні парламентських виборів 2014 року.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРШОЇ ХВИЛІ МОНІТОРИНГУ:

  1. Засоби масової інформації приділяють певний інтерес до проблематики дотримання прав людини. В середньому в ЗМІ 5% матеріалів присвячені цій темі. В основному висвітлюються дотримання базових (до 56%), економічних та соціальних прав людини (38%). Решта матеріалів говорять про культурні та національні права (4%), а також про політичні (2%).
  2. Приблизно 25% матеріалів, які висвітлюють права люди зосереджені на проблематиці вимушено переміщених осіб та їх прав. В основному матеріали містять інформацію про побутові проблеми «біженців», можливості для їх дітей на освіту, отримання соціальної та гуманітарної допомоги. Не значна кількість матеріалів присвячена проблемам «стигматизації» вимушено переміщених осіб, що не в повній мірі висвітлює прояви негативного відношення до «переселенців», які мають місце в реальному житті.
  3. У більшості ЗМІ можна визначити низький рівень дотримання ними журналістських стандартів. Слабкими місцями є відсутність в матеріалах балансу думок та повноти представленої проблеми. В основному матеріали подаються з представленням однієї точки зору, є обмеженими для аналізу причин та наслідків різних ситуацій. 83% оцінених матеріалів — це короткі інформаційні повідомлення. Незначну частку займають аналітичні (7%) матеріали. Контент-аналіз засвідчив, що велика кількість контенту походить від офіційних джерел (прес-релізи, повідомлення офіційних осіб тощо). В ЗМІ, особливо в он-лайн, дуже багато т.з «копіпастів». Мало власних матеріалів, які висвітлюють проблеми захисту прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб.
  4. Серед політиків які використовують тему дотримання прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб, «засвітились» Сергій Тігіпко (загальні питання дотримання прав людини, особливо в зоні АТО), Петро Симоненко (проблеми «біженців» із зони АТО), Тетяна Бахтеєва (доступ до якісного медичного обслуговування), Олександр Вілкул (загальні питання дотримання прав людини, вирішення гуманітарної катастрофи в зоні АТО, підтримка дітей «вимушених переселенців»), Павло Розенко (захист соціальних та економічних прав військовослужбовців із зони АТО), Ольга Богомолець (загальні питання дотримання прав людини), Сергій Кравченко, мер Луганська (підтримка вимушено переміщених осіб з Луганщини), Наталія Гончаренко та Дмитро Колесніков депутати Дніпропетровської облради від Партії регіонів (загальні питання дотримання прав людини та проблем «біженців»). У більшості випадків матеріали, які розповідали про ініціативи політиків та їх діяльність по цьому напрямку мають ознаки «політичної замовленості». Підтвердженням цього є розміщення цілком або майже ідентичних матеріалів в різних ЗМІ, просування однієї політичної сили та підкреслення позитивних характеристик політиків, які розраховані на подальше отримання політичних дивідендів.

РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ МОНІТОРИНГУ

ПЕРША СКЛАДОВА: ЧАСТКА МАТЕРІАЛІВ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ, В Т.Ч. ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, В ЗАГАЛЬНОМУ КОНТЕНТІ ОЦІНЕНИХ ЗМІ.

Всього було опрацьовано 6296 матеріалів в друкованих та он-лайн ЗМІ. Частка матеріалів про права людини в загальному контенті оцінених ЗМІ складає 5 % (318 матеріалів).

 

Chastka_materialiv_pravaludiny

 

По регіонах результати моніторнингу розподілились наступним чином:

Область

Оброблено матеріалів
Оцінено (за тематикою дослідження)
% матеріалів про права людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб
Дніпропетровська
718
33
5%
Донецька
1726
112
6%
Запорізька
1409
74
5%
Луганська
1320
63
5%
Харківська
1168
36
3%

Частка матеріалів, які висвітлюють тематику прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб, що розміщені в друкованих та електронних ЗМІ (по областям у відсотках)

Chastka_materialiv_prava_ludiny_po_typam_ZMIТИПИ МАТЕРІАЛІВ

Більшість матеріалів подаються у вигляді коротких інформаційних повідомлень 83 % (з оцінених матеріалів). Лише 7 % — це аналітичні матеріали, які детально розкладають ситуацію, намагаються знайти причини та виявити наслідки пов’язані із захистом/порушенням прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб, допомагають читачам розібратись у безлічі статистичних даних та різних точках зору. 3% це інтерв’ю, через які доноситься інформація від експертів, представників державних органів влади, осіб, які є носіями проблеми та висловлює одну із точок зору. Також невелику частку (3%) займають репортажі, які надають змогу розглянути ситуацію з місця події. Існує брак «розгорнутих» статей, які описували неупереджено та «зрозумілою» для читача мовою різного роду події, ситуацій та «життєві приклади» щодо дотримання/порушення прав людини. Частка таких матеріалів складає всього 2 %. 2% — це матеріали, які носять довідковий характер.

Typi_materialiv

По регіонах ситуація виглядає наступним чином (у відсотках, з числа оцінених матеріалів):

Область
Інформ. повід.
Аналітика
Інтерв’ю
Репортаж
«Розго-рнуті» статті
Інші
Дніпро-петровська
Друк.
12%
56%
6%
0%
12%
0%
Елек.
88%
12%
0%
0%
0%
0%
Донецька
Друк.
76%
19%
14%
0%
5%
0%
Елек.
88%
4%
2%
4%
2%
0%
Запорізька
Друк.
67%
0%
19%
5%
0%
9%
Елек.
93%
7%
0%
0%
0%
0%
Луганська
Друк.

Елек.
94%
3%
0%
3%
0%
0%
Харківська
Друк.
46%
15%
0%
8%
31%
0%
Елек.
95%
0%
2%
3%
0%
0%

  ТЕМАТИКА МАТЕРІАЛІВ

 Згідно методології дослідження, найпопулярнішою була тема дотримання базових прав людини 56%. В основному в таких матеріалах висвітлювались загальна проблематика, права людини на безпеку життя та здоров’я (особливо в зоні АТО), права дітей та підлітків на базову та вищу освіту, ситуація навколо примусового та незаконного обмеження волі (заручники, військовополонені, примусове залучення до робіт на лінії фронту тощо). Особлива увага приділялась ситуаціям (більшість із зоні АТО), коли над людьми проводились тортури.

Другою за популярністю серед ЗМІ є тема дотримання соціальних та економічних прав людини — 38%. Засоби масової інформації висвітлювали події пов’язані із захистом пенсіонерів, бідних та літніх людей, права на працю та гідну заробітну плату. Також, значна частка матеріалів торкались проблем достатнього рівня життя (проблеми ЖКХ, соціальних виплат, заборгованостей по заробітних платах тощо). Матеріали, які присвячені подіям в зоні АТО висвітлювали питання порушення соціальних та економічних прав людини, серед яких можна виділити привласнення «бойовиками» майна приватних та юридичних осіб, проблеми із виплатами соціальної допомоги, обмеження діяльності підприємців тощо.

Висвітлення політичних прав займає незначну частку — 2%. Вони в основному матеріали присвячені проблемам обмеження доступу до виборчого процесу, включення до виборчих списків та широкому колу питань підготовки до парламентських виборів 2014 року.

Проблеми дотримання/недотримання релігійних та культурних прав висвітлюються в 4% досліджених матеріалів. В них мова йде про порушення прав україномовних громадян в АР Крим (закриття кафедри української філології в Таврійському університеті, обмеження викладання української мови в школах Криму), проблем взаємовідносин між різними християнськими напрямками, а також вбивств за національним ознаками (резонанс викликало вбивство відомого підприємця та громадського діяча єврея за національністю в Донецьку).

Tematyka_materialivПо регіонах ситуація виглядає наступним чином (у відсотках, з числа оцінених матеріалів):

Область
ЗМІ
Дотр. базових прав людини
Дотр. соці.та економ. прав
Дотр. політ. прав
Дотр. культурних та національних прав
Дніпропет-ровська
Друковані
31%
69%
0%
0%
Електроні
29%
59%
12%
0%
Донецька
Друковані
71%
29%
0%
0%
Електроні
73%
22%
0%
5%
Запорізька
Друковані
57%
43%
0%
0%
Електроні
53%
47%
0%
0%
Луганська
Друковані

Електроні
59%
38%
3%
0%
Харківська
Друковані
77%
23%
0%
0%
Електроні
47%
38%
5%
10%

 ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

 Згідно результатів моніторингу, тема примусово переміщених осіб із зони АТО (Донецька та Луганськ області), а також Криму займає 24% від загальної кількості матеріалів, що висвітлюють дотримання/порушення прав людини. В основному ці матеріали висвітлюють побут осіб, які були вимушені покинути свої дома, їх доступу до гідних умов існування (житло, опалення домівок, наявність їжі та речей), можливості отримати гідну медичну допомогу, влаштування дітей у школах та ВНЗ.

Chastka_materialiv_prava_ludiny_bighenciНайчастіше, матеріали про «переселенців» можна побачити в ЗМІ Луганської (38%), Харківської (30%) та Запорізької областей (28%).

Висвітлення теми вимушено переміщених осіб в регіональних ЗМІ (у відсотках, від загальної кількості оцінених матеріалів)

Дніпро-петровська
Донецька
Запорізька
Луганська
Харківська
Друковані
25%
30%
43%
38%
Електроні
6%
15%
7%
38%
19%

 ПРОБЛЕМА СТИГМАТИЗАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

В рамках моніторингу було визначено 4 матеріали, які висвітлювали проблему стигматизації «переселенців» зі Сходу та Криму. В цих матеріалах ЗМІ намагалися подати максимально об’єктивно, без зайвих емоцій та надання оціночних результатів причини та наслідків такого явища, як стигматизація.

У матеріалах луанських ИА «ІРТА-Факс» та порталу CityNews розповідається про проблему при наймі житла в м.Києві вихідцями зі Східної України. Видання намагалися на своїх сторінках порушити цю тему та привернути увагу до проблеми стигматизації за регіональними ознаками.

IRTA_Kvartyri  Sity_news_Kvartyri

Матеріали можна переглянути тут та тут  .

В матеріалі «Дом с беженцами из Донбасса закидали в Харькове неизвестные» порталу «ВЧасПік» мова йде про агресивну поведінку по відношенню до вихідців зі Східної України, які мешкали в Харкові. Зі слів видання, помешкання, в якому проживали «вимушені» переселенці було закидане камінням, а міліція не наважилась прийняти заходів по пошуку тих, хто скоїв це правопорушення. (Матеріал можна переглянути тут). Саме ставлення представників МВС є прямим доказом «стигматизації» людей за регіональними ознаками.

VChas_pik_BighenciВ матеріалі газети «2000» (№36 від 5-11 вересня 2014) був розміщений матеріал «Депозит «хамский» беженцам – бонус», який описав ситуацію, коли мешканка АР Крим намагалася на «континентальній» Україні вирішить питання своїх грошей в одному з комерційних банків та наштовхнулась на хамську поведінку з боку працівників установи. Однією з причин конфлікту було негативне ставлення до «біженців», які створювали незручності у роботі.2000

РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОГО ЕТАПУ МОНІТОРИНГУ: ДОТРИМАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ

 На цьому етапі була проведена оцінка відібраних матеріалів на дотримання журналістських стандартів із використанням методики Інституту масової інформації.

Як показують результати моніторингу, баланс думок можна побачити лише у 13% оцінених матеріалів, які висвітлюють тему дотримання/недотримання прав людини, в т.ч. з питань вимушено переміщених осіб. Відсутність цього критерію в матеріалах свідчать про однобокість та обмеженість інформації.

Лише 30% матеріалів були оперативно податі читачам, що також є слабкою стороною оцінених ЗМІ. 56% повно представляють матеріали, що висвітлюють дотримання прав людини. Найбільш ефективними критеріями є достовірність (91%), точність (79%) та відокремлення фактів від коментарів (79%).

Серед регіональних ЗМІ більш всього балансу думок журналісти дотримуються в Харківській (18%), Дніпропетровській (12%) та Донецькій областях (11%), хоча ці результати засвідчують слабкість цього критерію.

Dotrimannya_jurnalistskikh_standartiv РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ: ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИКАМИ ТА ПОЛІТИЧНИМИ СИЛАМИ ТЕМИ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У СВОЇЙ АГІТАЦІЇ

 Серед матеріалів, які були опрацьовані можна було побачити наступних політиків:

  1.  В харківських друкованих виданнях «Время» та «Вечерний Харьков» був «помічений» Олександр Вілкул, який опікувався проблемами освіти та забезпечення дітей «переселенців», а також питаннями протидії «гуманітарній катастрофі» на Сході України.

В Інтернет виданні «Главное» можна було побачити Петра Семоненка, який підіймав проблему «біженців».

  1.  В луганських Інтернет ЗМІ активно боролися за права людей, безпосередньо за права вимушено переміщених осіб, голова м. Луганська Сергій Кравченко та народний депутат від УДАРу Павло Розенко.
  2.  На сторінках запорізьких он-лайн видань можна було бачити Ольгу Богомолець, яку представляли, як людину, що може ефективно опікуватись та захищати права людини.
  3.  Олександра Вілкула також можна було побачити на сторінка дніпропетровської газети «Зоря». Як і в Харкові, він приділяв значу увагу дітям «біженців» зі Сходу та їх освіті на Дніпропетровщині.

На сторінках ИА «Мост-Днепр» проблемами прав людини та «біженців», активно займались депутати Дніпропетровської облради від Партії регіонів Наталія Гончаренко та Дмитро Колесніков.

  1. Традиційно в Донецьку правами людини, особливо з питань медичного захисту та благодійності, опікується народний депутат Тетяна Бахтеєва. Її можна було побачити на сторінках Інтернет видань «Новости Донбасса» та «УРА-Информ.Донбасс».

 ПРИКЛАДИ МАТЕРІАЛІВ З ОЗНАКАМИ ПОЛІТИЧНОЇ «ДЖИНСИ»

 Ура-Информ.Донбасс. «Финансирование лечения тяжелобольных украинцев заграницей обеспечено всего на 56%, — Бахтеева» від 03.09.2014 р.  Цілком ідентичний матеріал розміщений на сайті «Новости Донбасса» з позначкою реклама. Новости Донбасса «Финансирование лечения тяжелобольных украинцев заграницей обеспечено всего на 56%, — Бахтеева» від 03.09.2014 року

Bakhteeva

азета «Вечерний Харьков» від 13.09.2014 № 101 (102119) «Гуманитарная катастрофа вышла за рамки зоны конфликта». Матеріал висвітлює діяльність Олександра Вілкула, відстоює інтереси однієї сторони, безпідставно робиться акцент на позитивних рисах політика, що може призвести до маніпуляції з читачами на користь цього політика.

Vilkul

ИА «МОСТ-ДНЕПР» та портал Gorod.dp.ua розмістили повністю ідентичні матеріали «Дмитрий Колесников: Штрафы за просрочку коммунальных оплат – очередной пример антисоциальной политики Правительства», що може свідчити про замовний характер матеріалу, який відстоює та просуває інтереси Дмитра Колеснікова, як депутата Дніпропетровської обласної ради.

KolesnikovМатеріали можна переглянути тут  та тут

 ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Представлені дані є судженнями, що відображають погляд членів моніторингової групи. Звіт не претендує на стовідсоткову об’єктивність. Слід також враховувати, що оцінці підлягали лише матеріали новинного та інформаційного характеру за перший (Донецька, Луганська та Дніпропетровська області) та другий (Харківська та Запорізька області) тижні вересня. Інші матеріали до експертної оцінки не бралися. Ця вибірка була продиктована вимогами проектного завдання і не залежала від суб’єктивних поглядів членів моніторингової групи.

Результати моніторингу друкованих і Інтернет засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може вважатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контактна особа:

Бондаренко Сергій Васильович, Голова правління ГО «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ», керівник аналітичних програм ДМО «Альянс». тел.: +38 (066) 482-82-48; e-mail: centerdialog@gmail.com

[1] Друковані видання Луганської області не були оцінені за причини відсутності фізичного виходу ЗМІ із-за складної суспільно-політичної та військової ситуації, яка склалась в м. Луганськ та обмеженнями з боку «сепаратистів», які унеможливлюють роботу редакції.
Реклама

Posted on Октябрь 5, 2014, in Альянс, Права людини and tagged , . Bookmark the permalink. Оставьте комментарий.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: