Дослідження: Лише 4% матеріалів в ЗМІ Східної України присвячені дотриманню/порушенню прав людини

Logo

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ГРОМАДСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ЗМІ ДОНЕЦЬКОЇ, ЛУГАНСЬКОЇ, ЗАПОРІЗЬКОЇ, ХАРКІВСЬКОЇ ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ ДОТРИМАННЯ/ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В Т.Ч. ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ ЗОНИ АТО ПРОВЕДЕНОГО В ВЕРЕСНІ-ЛИСТОПАДІ 2014 РОКУ

Шановні колеги!

До Вашої уваги представлені результати громадського моніторингу ЗМІ Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей щодо висвітлення теми дотримання/порушення прав людини в т.ч. вимушено переміщених осіб із зони АТО, який був проведений в рамках проекту «Навчання із прав людини для журналістів зі Східної України» за підтримки Генерального консульства Німеччини в Донецьку та методичної підтримки «Інституту масової інформації» (м. Київ).

Основною метою моніторингу є оцінка представленості теми дотримання/порушення прав люди, в т.ч. вимушено переміщених осіб із зони АТО (Донецька та Луганська області) та якості журналістських матеріалів.

Для аналізу було відібрані провідні друковані та електроні засоби масової інформація 5-ти областей, які є популярними та мають вплив на формування громадської думки в своїх громадах. В рамках моніторингу були оцінені 15 друкованих, в т.ч. загально національних (окрім Луганської та частково Донецької області[1]) та 25 он-лайн ЗМІ.

Для оцінки матеріалів були в використані методи статистичного аналізу, кількісного та якісного контент-аналізу та методологія проведення моніторингу матеріалів друкованих ЗМІ на предмет порушення журналістських стандартів, яка розроблена Інститутом Масової Інформації (Детальніше про методологію можна дізнатись тут).

Для оцінки відбиралися матеріали, які в своєму контенті мали інформацію щодо, дотримання або порушення:

  • базових прав людини (право на життя, особисту свободу, свободу слова і переконань, свободу пересування, недоторканість особи тощо);
  • політичних прав (право обирати владу та бути обраним, право контролю за представницькими органами влади тощо);
  • соціальних та економічних прав (права на працю, достатній життєвий рівень, соціальний захист, право на ведення власного бізнесу тощо);
  • культурних та релігійних прав (право на мову, право на національну культуру, право віросповідання тощо);

Також оцінювались матеріали, які висвітлюють дотримання прав людини у агітації, в т.ч. передвиборчій, політиків та політичних сил напередодні та після парламентських виборів 2014 року.

 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ:

1. Засоби масової інформації приділяють незначний інтерес до проблематики дотримання/порушення прав людини. В середньому (за вересень, жовтень та листопад 2014) в ЗМІ було лише 4% матеріалів присвячених цій темі. В основному висвітлювались дотримання/порушення економічних та соціальних (45%) та базових прав (40%) людини. Дотримання/порушення політичних прав висвітлювалось у 14% матеріалів. Лише в 2% матеріалів можна було дізнатись про ситуацію з дотриманням/порушенням релігійних та культурних прав людини.

2. 28% матеріалів, які висвітлюють права люди були зосереджені на проблематиці вимушено переміщених осіб та їх прав. В основному матеріали містили інформацію про побутові проблеми «біженців», можливості для їх дітей на освіту, отримання соціальної та гуманітарної допомоги, можливості голосування, переоформлення та перереєстрації пенсійних та соціальних виплат тощо. Незначна кількість матеріалів присвячена проблемам «стигматизації» вимушено переміщених осіб (вересень), що не в повній мірі висвітлює прояви негативного відношення до «переселенців», які мають місце в реальному житті. Проблема стигматизації недооцінена ЗМІ та потребує більш детального та повного висвітлення.

3. У більшості ЗМІ можна визначити низький рівень дотримання ними журналістських стандартів. Слабкими місцями є відсутність в матеріалах балансу думок, оперативності та повноти представленої проблеми. В основному матеріали подаються з представленням однієї точки зору, є обмеженими для аналізу причин та наслідків різних ситуацій. 89% оцінених матеріалів — це короткі інформаційні повідомлення. Незначну частку займають аналітичні матеріали (3%). Репортажі та інтерв’ю також складають незначну частину контенту (по 3%). Спостерігається недостатня кількість власних матеріалів та унікального контенту, який би висвітлював проблеми захисту прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб більш повно та неупереджено.

4. 11% від загальної кількості оцінених матеріалів мають ознаки політичної «замовності» (т.з. «джинси»). Пік «джинсування» припадає на жовтень 2014 (парламентські перегони) та складає 21% від кількості оцінених матеріалів. Вже в листопаді інтерес з боку політиків та політичних сил до теми дотримання/порушення прав людини падає, і складає лише 2%.

5. Серед політиків до п’ятірки найактивніших в інформаційному просторі можна віднести:

  • Олександра Вілкула, Опозиційний блок (21 матеріал з 98, що мають ознаки політичної «замовності»). Активність проявлялась протягом всього періоду моніторингу. Пік активності – жовтень місяць;
  • Сергія Тігіпка, Сильна Україна (11 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
  • Аліну Рижий, Самопоміч, Запоріжжя (9 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
  • Івана Литвіна (6 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  • Олег Тягнибока, Свобода (5 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
6. Серед політичних партій активно «джинсували», використовуючи проблематику дотримання/порушення прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб:
  • Опозиційний блок (29 матеріалів). Активність спостерігалася протягом всього моніторингу. Пік активності – жовтень місяць;
  • Сильна Україна (14 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  • Самопоміч (7 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  • Заступ (5 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  • Свобода (5 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
[1] Друковані видання Луганської та частково Донецької області не були оцінені за причини відсутності фізичного виходу ЗМІ із-за складної суспільно-політичної та військової ситуації, яка склалась в м. Луганськ та Донецьк, обмеженнями з боку «сепаратистів», які унеможливлюють роботу редакції.
РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ 

ПЕРША СКЛАДОВА: ЧАСТКА МАТЕРІАЛІВ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ, В Т.Ч. ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, В ЗАГАЛЬНОМУ КОНТЕНТІ ОЦІНЕНИХ ЗМІ. 

Всього було опрацьовано 21534 матеріали в друкованих та он-лайн ЗМІ. Частка матеріалів про права людини в загальному контенті оцінених ЗМІ складає 4 % (856 матеріали).

ЗАГАЛЬНА ДИНАМІКА ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ ПРАВ ЛЮДИНИ, В Т.Ч. ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ (У ВІДСОТКАХ, ЗА ВЕРЕСЕНЬ, ЖОВТЕНЬ ТА ЛИСТОПАД 2014 РОКУ) 
 
Якщо порівнювати три місяці моніторингу, пік активності в інформаційному просторі припадає на вересень 2014 року (5%). Саме в цей час активізуються бойові дії, переміщується значна частина людей із зони АТО. В жовтні 2014 року, не дивлячись на передвиборчий період, інтерес до теми дотримання прав людини падає на 1% і складає 4% від загальної кількості оцінених матеріалів. В цей період акцент робиться на політичну риторику у передвиборчий період (захист загальних прав людини, захист прав переміщених осіб, захист соціально-економічних прав тощо). В листопаді 2014 року інтерес до теми захисту прав людини є не дуже великим, лише 3%. Значна частина матеріалів торкалася ситуації навколо прийняття т.з. «Закону про переселенців», можливих обмежень в діяльності банківської системи та невиплати на територіях в зоні АТО соціальних виплат.
По регіонах результати моніторингу розподілились наступним чином (за вересень-жовтень-листопад 2014 року):

ДРУГА СКЛАДОВА: ТИПИ МАТЕРІАЛІВ (за три місяці).
Більшість матеріалів подаються у вигляді коротких інформаційних повідомлень 89 % (з оцінених матеріалів). Лише 3 % — це аналітичні матеріали, які детально розкладають ситуацію, намагаються знайти причини та виявити наслідки пов’язані із захистом/порушенням прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб, допомагають читачам розібратись у безлічі статистичних даних та різних точках зору. 3% це інтерв’ю, через які доноситься інформація від експертів, представників державних органів влади, осіб, які є носіями проблеми. Також невелику частку (3%) займають репортажі, які надають змогу поглянути на ситуацію з місця події. Існує брак «розгорнутих» статей, які описували неупереджено та «зрозумілою» для читача мовою різного роду події, ситуацій та «життєві приклади» щодо дотримання/порушення прав людини. Частка таких матеріалів складає всього 2 %.

ТРЕТЯ СКЛАДОВА: ТЕМАТИКА МАТЕРІАЛІВ.

Згідно методології дослідження, найпопулярнішою була тема дотримання соціальних та економічних прав людини — 45%. Засоби масової інформації висвітлювали події пов’язані із захистом пенсіонерів, бідних та літніх людей, права на працю та гідну заробітну плату. Також, значна частка матеріалів торкались проблем достатнього рівня життя (проблеми ЖКХ, соціальних виплат, заборгованостей по заробітних платах тощо). Матеріали, які присвячені подіям в зоні АТО висвітлювали питання порушення соціальних та економічних прав людини, серед яких можна виділити привласнення «бойовиками» майна приватних та юридичних осіб (вересень), проблеми із виплатами соціальної допомоги, обмеження діяльності підприємців тощо. Значний інтерес викликали події пов’язані із прийняттям так званого закону про «економічну ізоляцію» територій, які знаходяться під контролем сепаратистів, «пенсійний туризм», переоформлення пенсій тощо (жовтень-листопад). Незначна частка була присвячена захисту прав підприємців, які працюють на території України та планують виїхати із зони АТО. Матеріали, які присвячені подіям в зоні АТО висвітлювали питання порушення соціальних та економічних прав людини, серед яких можна виділити проблеми із виплатами соціальної допомоги, «гуманітарною катастрофою» тощо.

Другою за популярністю темою серед ЗМІ є дотримання базових прав людини — 40%. В основному в таких матеріалах висвітлювались загальна проблематика, права людини на безпеку життя та здоров’я (особливо в зоні АТО), права дітей та підлітків на базову та вищу освіту (вересень), ситуації навколо примусового та незаконного обмеження волі (заручники, військовополонені, примусове залучення до робіт на лінії фронту тощо). Особлива увага приділялась ситуаціям (більшість із зоні АТО), коли люди потрапляли в полон та підвергалися тортурам. В жовтні та листопаді базові права людини в основному згадувались в контексті соціально-економічної та політичної кризи в Україні (взагалі) та гуманітарної катастрофи на територіях, що підконтрольні сепаратистам.

Висвітлення політичних прав займає 14% оцінених матеріалів. В основному матеріали були присвячені проблемам обмеження доступу до виборчого процесу, включення до виборчих списків та широкому колу питань підготовки до парламентських виборів 2014 року (вересень), внесення змін до виборчого законодавства, які спростили процедуру зміни виборчої адреси для «переселенців» (жовтень). Сплеск інтересу до цієї теми пов’язаний з останнім тижнем перед виборами та днем виборів (26 жовтня). Основними тематиками є дотримання або порушення виборчих прав «переселенців» та військовослужбовців, які знаходяться в зоні АТО, а також прийняття нового закону, який дозволяє вимушено переміщеним особам змінювати місце голосування за спрощенню системою. В листопаді інтерес до цієї теми згасає.

Проблеми дотримання/недотримання релігійних та культурних прав висвітлюються лише в 2% досліджених матеріалів. В основному це торкалося порушень прав україномовних громадян в АР Крим (закриття кафедри української філології в Таврійському університеті, обмеження викладання української мови в школах Криму), проблем взаємовідносин між різними християнськими напрямками, а також вбивств за національними ознаками (резонанс викликало вбивство відомого підприємця та громадського діяча єврея за національністю в Донецьку) (вересень). В жовтні також був незначний інтерес до цієї тематики. Матеріали в основному торкалися загальних питань захисту прав національних меншин в Україні.

ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ 

Згідно результатів моніторингу, тема примусово переміщених осіб із зони АТО (Донецька та Луганськ області), а також Криму займає 28% від загальної кількості матеріалів, що висвітлюють дотримання/порушення прав людини. В основному ці матеріали висвітлюють побут осіб, які були вимушені покинути свої дома, їх доступу до гідних умов існування (житло, опалення домівок, наявність їжі та речей), можливості отримати гідну медичну допомогу, влаштування дітей у школах та ВНЗ (вересень). В жовтні збільшилась кількість матеріалів про дотримання/порушення політичних прав вимушено переміщених осіб. В основному матеріали на цю тематику торкались ситуації з прийняттям закону, який дозволяє «переселенцям» змінювати місце голосування за спрощеною системою та загальною ситуацією з дотриманням/порушенням виборчих прав. В листопаді акценти переміщуються в бік висвітлення теми захисту/порушення соціально-економічних прав, в першу чергу пов’язаних із переоформленням соціальних виплат та пенсій, отримання фінансової та ресурсної допомоги на облаштування життя в інших містах, в т.ч. за участю міжнародних організацій (програми по підтримці переселенців ООН) та місцевих громад, влаштування на роботу тощо.

Найчастіше, матеріали про «переселенців» можна було побачити в ЗМІ Донецької (34%), Луганської (30%) та Запорізької областей (27%).

ПРОБЛЕМА СТИГМАТИЗАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ 

В рамках моніторингу було виявлено 4 матеріали (вересень), які висвітлювали проблему стигматизації «переселенців» зі Сходу та Криму. В цих матеріалах інформація подавалася максимально об’єктивно, без зайвих емоцій та оціночних суджень, намагалися розібратись в причинах та наслідках такого явища, як стигматизація.

У матеріалах луганських ЗМІ — ИА «ІРТА-Факс» та порталу CityNews розповідається про проблему при наймі житла в м. Києві вихідцями зі Східної України. Видання намагалися на своїх сторінках порушити цю тему та привернути увагу до проблеми стигматизації за регіональними ознаками.

Матеріали можна переглянути тут та тут.

В матеріалі «Дом с беженцами из Донбасса закидали в Харькове неизвестные» порталу «ВЧасПік» мова йде про агресивну поведінку по відношенню до вихідців зі Східної України, які мешкали в Харкові. Зі слів видання, помешкання, в якому проживали «вимушені» переселенці було закидане камінням, а міліція не наважилась прийняти заходів по пошуку тих, хто скоїв це правопорушення. (Матеріал можна переглянути тут). Саме ставлення представників МВС є прямим доказом «стигматизації» людей за регіональними ознаками.

В матеріалі газети «2000» (№36 від 5-11 вересня 2014) був розміщений матеріал «Депозит «хамский» беженцам – бонус», який описав ситуацію, коли мешканка АР Крим намагалася на «континентальній» Україні вирішить питання своїх грошей в одному з комерційних банків та наштовхнулась на хамську поведінку з боку працівників установи. Однією з причин конфлікту було негативне ставлення до «біженців», які створювали незручності у роботі.

В жовтні та листопаді матеріалів з ознаками стигматизації не було виявлено.

Виходячи за рамки моніторингу можна зазначити, що інформаційний простір України має багато прикладів, коли «переселенці» потрапляють під стигматизацію. У більшості випадків такі журналістські матеріали будуються на недостовірній інформації із сумнівними джерелами (в основному з соціальних мереж).

До уваги експертів потрапила серія матеріалів розміщених на Інтернет ресурсі «Деловая столица», яка протягом вересня – жовтня 2014 року розміщувала матеріали з негативним контекстом щодо осіб із зони АТО, які були вимушені переселитись в інші регіони України. Загалом було виявлено 7 таких матеріалів. У більшості випадків «переселенці» подавалися як асоціальні особи, які масово підтримують сепаратизм та готові підривати незалежність України. Також вказувалось, що люди з Донбасу дуже важко адаптуються до життя в інших регіонах, є недостатньо освіченими та мають низьку професійну кваліфікацію. Якщо і були поодинокі випадки такої поведінки, то це скоріш виключення ніж правило.

Проблема стигматизації переселенців є недооціненою і потребує додаткового вивчення.

РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОГО ЕТАПУ МОНІТОРИНГУ: ДОТРИМАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ 

На цьому етапі була проведена оцінка відібраних матеріалів на дотримання журналістських стандартів із використанням методики Інституту масової інформації.

Як показали результати моніторингу, баланс думок можна побачити лише в 23% оцінених матеріалів, які висвітлюють тему дотримання/недотримання прав людини, в т.ч. з питань вимушено переміщених осіб. Відсутність цього критерію в матеріалах свідчить про однобокість та обмеженість інформації. Однак слід зауважити, що дотримання цього критерію є проблематичним за причини того, що частина людей, які представляють іншу думку знаходяться по інший бік конфлікту.

Лише 42% матеріалів були оперативно подані читачам, що також є слабкою стороною оцінених ЗМІ. В 55% матеріалах була повно представлена обрана тематика. Найбільш результативними критеріями є достовірність (86%), відокремлення фактів від коментарів (78%) та точність (77%).

Серед регіональних ЗМІ більш всього балансу думок журналісти дотримуються в Луганській (47%), Дніпропетровській (41%) та Харківській областях (44%).

РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ: ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИКАМИ ТА ПОЛІТИЧНИМИ СИЛАМИ ТЕМИ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У СВОЇЙ АГІТАЦІЇ

Під час проведення моніторингу було виявлено 98 матеріалів (11% від загальної кількості оцінених матеріалів), в яких політики та політичні сили використовували тему захисту прав людини для просування політичних проектів, які вони представляють.

Пік активності політичної «джинси» припадає на жовтень місяць, коли в Україні були в розпалі передвиборчі перегони до Верховної Ради України. Було виявлено 43 матеріали (21% від загальної кількості оцінених матеріалів). В вересні частка матеріалів з ознаками політичної замовності склала 6% (21 матеріал з 335). В листопаді інтерес з боку політиків до теми захисту/порушення прав людини різко падає і складає 2% (7 матеріалів з 318).

 
Найбільш частіше матеріали з ознаками політичної «замовності» можна було побачити в дніпропетровських ЗМІ (26% від загальної кількості матеріалів оцінених матеріалів), на другому місті знаходяться донецькі ЗМІ (8%), на третьому – запорізькі (7%), по 3% таких матеріалів можна було побачити в харківських та луганських ЗМІ.

Серед політиків по розміщенню матеріалів з ознаками політичної «замовності», які висвітлюють тему прав людини посідають:

  1. Олександр Вілкул, Опозиційний блок (21 матеріал з 98, що мають ознаки політичної «замовності»). Активність проявлялась протягом всього періоду моніторингу. Пік активності – жовтень місяць;
  2. Сергій Тігіпко, Сильна Україна (11 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
  3. Аліна Рижий, Самопоміч, Запоріжжя (9 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
  4. Іван Литвін (6 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  5. Олег Тягнибок, Свобода (5 матеріалів). Пік активності — жовтень місяць;
  6. Тетяна Бахтеєва (4 матеріали). Пік активності — вересень місяць;

По три матеріали було про:

  1. Дмитра Колеснікова (Дніпропетровськ). Пік активності — жовтень місяць;
  2. Наталію Власову (Дніпропетровськ). Пік активності — жовтень місяць;

По два матеріали про:

  1. Юрія Бойко, Опозиційний блок. Пік активності — жовтень місяць;
  2. Ігоря Циркіна, Пік активності — жовтень місяць;
  3. Галину Булавку. Пік активності — жовтень місяць;
  4. Світлану Фабрикант, Сильна Україна. Пік активності — жовтень місяць

По одному матеріалу про:

  1. Віктора Медведчука, Український вибір. Пік активності — листопад місяць
  2. Валерія Хорошковського, Сильна Україна. Пік активності — жовтень місяць;
  3. Наталію Королевську, Опозиційний блок. Пік активності — листопад місяць;
  4. Петра Симоненка, Комуністична партія України. Пік активності — жовтень місяць;
  5. Арсенія Яценюка, Народний Фронт. Пік активності — жовтень місяць;
  6. Ольгу Богомолець. Пік активності — вересень місяць;
  7. Ірину Геращенко, УДАР. Пік активності — жовтень місяць;
  8. Єгора Фірсова, УДАР. Пік активності — жовтень місяць;
  9. Вадима Гетьмана, Блок Петра Порошенко. Пік активності — жовтень місяць;
  10. Віру Ул`янченко, Заступ. Пік активності — жовтень місяць;
  11. Юрія Павленко, Опозиційний блок . Пік активності — вересень місяць;
  12. Павла Розенка, УДАР. Пік активності — вересень місяць;
  13. Сергія Кравченка, мер м. Луганськ. Пік активності — вересень місяць;

Серед політичних партій та громадських рухів найбільш частіше в інформаційному просторі можна було побачити:

  1. Опозиційний блок (29 матеріалів). Активність спостерігається протягом всього моніторингу. Пік активності – жовтень місяць;
  2. Сильна Україна (14 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  3. Самопоміч (7 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  4. Заступ (5 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  5. Свобода (5 матеріалів). Пік активності – жовтень місяць;
  6. Блок Петра Порошенко (1 матеріал). Пік активності – жовтень місяць;
  7. Український вибір (1 матеріал). Пік активності – листопад місяць.

У більшості випадків в матеріалах політиків мова йшла про захист базових (право на життя, освіту, збереження здоров’я тощо) та соціально-економічних (гідні умови життя, виплата пенсій та інших соціальних виплат, доступу до їжі тощо) прав людини. В вересні та жовтні політики активно переймались питаннями переселенців, в т.ч. щодо забезпечення їх виборчих прав. В жовтні та листопаді, коли розпочалась т.з. «економічна блокада» Донбасу мова у більшості випадків йшла про забезпечення людей, які знаходяться в зоні АТО та подолання гуманітарної катастрофи.Окремо можна оцінити присутність в інформаційному просторі Рината Ахметова. У більшості випадків матеріали з ознаками «замовності» не відстоюють на пряму інтереси олігарха, однак активність представників його Фонду та проектів, що ним реалізуються (наприклад, «Гуманітарний штаб «Допоможемо») опосередковано коректують репутацію Р.Ахметова та позиціюють його як соціально відповідальну особу.

ПРИКЛАДИ МАТЕРІАЛІВ З ОЗНАКАМИ ПОЛІТИЧНОЇ «ДЖИНСИ» 
1. Ура-Информ.Донбасс. «Финансирование лечения тяжелобольных украинцев заграницей обеспечено всего на 56%, — Бахтеева» від 03.09.2014 р. http://ura.dn.ua/03.09.2014/160988.html Цілком ідентичний матеріал розміщений на сайті «Новости Донбасса» з позначкою реклама. Новости Донбасса «Финансирование лечения тяжелобольных украинцев заграницей обеспечено всего на 56%, — Бахтеева» від 03.09.2014 року http://novosti.dn.ua/details/233600/

2. Газета «Вечерний Харьков» від 13.09.2014 № 101 (102119) «Гуманитарная катастрофа вышла за рамки зоны конфликта». Матеріал висвітлює діяльність Олександра Вілкула, відстоює інтереси однієї сторони, безпідставно робиться акцент на позитивних рисах політика, що може призвести до маніпуляції з читачами на користь цього політика.

3. ИА «МОСТ-ДНЕПР» та портал Gorod.dp.ua розмістили повністю ідентичні матеріали «Дмитрий Колесников: Штрафы за просрочку коммунальных оплат – очередной пример антисоциальной политики Правительства», що може свідчити про замовний характер матеріалу, який відстоює та просуває інтереси Дмитра Колеснікова, як депутата Дніпропетровської обласної ради.Матеріали можна переглянути тут та тут4. Газета «МИГ» від 23.10.2014 р. № 43 (6987), с.44 та «Горожанин Информ» від 23.10.2014 р. № 42 (280) с. 11 розміщений в обох газетах цілком ідентичний матеріал «Власть уничтожает социальную защиту людей»5. Матеріал «К чему приведет социально-экономическая блокада Донбасса» в «Комсомольской Правде» від 21.11.2014 року № 260 (4836/26231) с.7. безпідставно акцентується увага на негативних рисах опонентів та відстоюються інтереси однієї сторони.6. Сайт gorod.dp.ua матеріал від 28.11.2014 року «Вилкул: Если новая Верховная Рада не обеспечит положительных изменений, то она вряд ли проработает пять лет».

Матеріал можна переглянути тут

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Інститутам громадянського суспільства необхідно створювати інформаційний попит на висвітлення теми дотримання/порушення прав людини, в т.ч. вимушено переміщених осіб, через проведення якісних медіа заходів, підготовку спікерів за темою та наданню оперативної допомоги представникам ЗМІ при пошуках необхідної інформації, а також їх навчання та надання консультацій.
2. Засобам масової інформації більше приділяти уваги виробленню власного контенту, дотримуватись журналістських стандартів (особливо при висвітленні різних точок зору). Налагоджувати більш ефективні контакти з представниками інститутів громадянського суспільства, як інституцій, що працюють в проблемному полі та мають стійкі контакти з носіями проблеми.
3. Політикам та політичним силам необхідно відходити від «джинсування» та експлуатації теми прав людини на власну користь без вирішення конкретних проблем. Більше зосереджуватись на порушенні актуальних тем щодо ситуації з дотриманням/порушенням прав людини.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Представлені дані є судженнями, що відображають погляд членів моніторингової групи. Звіт не претендує на стовідсоткову об’єктивність. Слід також враховувати, що оцінці підлягали лише матеріали новинного та інформаційного характеру за окремі тижні вересня, жовтня та листопада 2014 р. Інші матеріали до оцінки не бралися. Ця вибірка була продиктована вимогами проектного завдання і не залежала від суб’єктивних поглядів членів моніторингової групи. Результати моніторингу друкованих і Інтернет засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може вважатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контактна особа: Бондаренко Сергій Васильович, Голова правління ГО «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ», керівник аналітичних програм ДМГО «Альянс», тел.: +38 (066) 482-82-48; e-mail: alliancedon.pr@gmail.com

Реклама

Posted on Декабрь 14, 2014, in Медиа, Права людини and tagged . Bookmark the permalink. 1 комментарий.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: