Справжній результат навчання – це коли отримані знання стають частиною щоденної роботи. Протягом березня – травня 2026 року учасники проєкту «Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад» інтегрували травмоінформований підхід у власну професійну практику: провели у своїх громадах та організаціях 17 локальних заходів, у яких взяли участь понад 240 осіб.
Ці заходи сприяли обміну досвідом та зміцненню психологічної стійкості учасників.
Заходи відбулися у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській та Львівській областях – географія охоплення вийшла за межі двох областей, запланованих проєктом. Учасники самостійно обирали формат: офлайн-зустрічі й тренінги, онлайн-вебінари, психоедукаційні сесії, соціально-інтеграційні події. У більшості заходів використовували матеріали проєкту – посібник, навчальну платформу та інфографіку, яка виявилася найзатребуванішим інструментом. За потреби учасників підтримували тренери проєкту – консультували щодо формату й матеріалів під конкретну аудиторію.
Кому були адресовані заходи
- Понад 60 осіб охопив напрям роботи з внутрішньо переміщеними особами: у місцях тимчасового перебування учасники розповідали про принципи травмоінформованої допомоги та разом відпрацьовували техніки стабілізації, зокрема «5-4-3-2-1».
- Близько 90 фахівців – соціальних працівників, педагогів, працівників пробації та управлінь освіти – навчилися розпізнавати ознаки стресу й травматичних реакцій, спілкуватися без ризику повторної травматизації та зберігати власний ресурс.
- Близько 47 підлітків і молодих людей на психоедукаційних зустрічах дізналися, як травматичний досвід впливає на тіло, емоції та поведінку, і опанували техніки самодопомоги – дихальні вправи, заземлення.
- Понад 30 осіб долучилися до заходів зі створення безпечного простору. Крім того, заклади внесли зміни до навчальних і робочих планів, оновили індивідуальні плани соціального супроводу з урахуванням тригерів клієнтів та облаштували простір психологічного розвантаження для працівників.
Кілька прикладів
У Харкові до Дня Української жінки відбулася соціально-інтеграційна зустріч, у Святогірську – інформаційні зустрічі у місцях тимчасового перебування ВПО. У Переяславі 32 педагоги університету працювали з кейсами на онлайн-заході, а вебінар Карітасу України «Мій емоційний бронежилет: як зберігати спокій у тривожні часи» зібрав 20 учасників.
«Вдалося простими словами пояснити та донести інформацію про травму, ознаки стресу, травматичні реакції. Співробітникам важливо вміти спілкуватися з людьми, які пережили травму війни, щоб надати підтримку, а не просто виконати покарання», – діляться враженнями у секторі пробації Мирноградської та Петриківської громад Дніпропетровської області.
«Короткі, чіткі інструкції спрацювали краще, ніж довгі тексти – аудиторія найкраще реагує на конкретні алгоритми дій», – додають у Святогірській громаді.
Що показав моніторинг
Відповіді 20 організацій та громад підтвердили: травмоінформовані практики інтегровані в роботу з підлітками, ВПО, жінками 60+, сім’ями з дітьми та працівниками соціальних служб. 60% учасників уже запланували нові активності. Серед відзначених результатів – довірливе середовище для ВПО та місцевих мешканців і зменшення професійного вигорання серед працівників.
Локальні заходи стали передостаннім етапом проєкту. Попереду – форум фасилітаторів, який об’єднає учасників для обміну досвідом і планування подальшої роботи.
Проєкт впроваджується за фінансування Фонду Українських НУО та за підтримки Christian Aid і CAFOD.
NICE.UA Блог (EVS)
